Спогади друга Спецназа.
Один із найяскравіших спогадів Звитяги, який трапився зі мною, це коли я і друг Зая трішки заблукали в лісі. А розпочалося це все звичайним Звитяжним днем.
Шикування, настанови сотенного Звіробоя, 5-7 км прогулянка сотнею по лісі і… Для суперників було несподіванкою наша поява, так як чекали нас з іншого боку, а якщо точніше то з протилежного. Як наслідок швидка перемога нашої сотні в бої, трофейний прапор, та після бойове піднесення духу. Після бою наша сотня вирушила на святкову вечерю. А і друг Зая вирішили, що суперник після такої поразки, а також досить відкритого і приступного місця розташування буде змінювати своє розташування. Ми підішли з фронту до їхнього табору на відстань 20-30м і безуспішно прочекали 2-2,5 год. Як наслідок, нас застали сутінки і наближалася гроза. Ми вирішили поки ще не пізно вирушати до своїх в табір. В нас з собою був лише телефон стареньки він же і ліхтарик. Спочатку нічого не віщало що щось піде не так. Ми в швидкому темпі ідемо, терен знаємо, хоча вже і настала ніч і ліс почав мінятися…… Нам знайома дорога перетворилася на непролізні хащі, де Зая умудвирся згубити свої окуляри, які нам так і не вдалося знайти. З горем пополам ми вийшли на головну дорогу, злива досягала свого апогею, ми промокли до останної нитки трусів….І ось нова несподіванка озеро….. ми переглянулись, але з це … близько 10 км від межі терену. Далі буде…
