Уривок з документів:
Щодо відношення мас до УПА, то воно є цілком оправдане, і маси відносяться до УПА з цілковитим довір’ям. Це довір’я викликається не тільки на словах, а також на ділі. Населення цілковито піддержує дії і авторитет УПА. Одначе з боку селян чути часте зітхання, розуміють УПА як фантазійну силу. Останні поразки в бої з червоними бандами в околиці села Берестяни та радзівільському лісі в околиці Лопатеня дуже впливають пригноблюючо на настрої мас. Часто від населення чути такі завваги: “Що це за відділи УПА, що не можуть дати ради одній такій банді, котра є чисельно невелика, а [с]тільки коїть лиха мирному населенню”. Населення починає тратити надію щодо успіхів нашої справи. Це негайно треба виправляти, тому що може бути запізно. Під час грабунку більшовицька банда, глузуючи з УПА, заявляла “почему ви не дайоте знать вашим бульбовцам, пусть придут красние войска”, або таке “інтересно, куда ваши буль- бовци денутся, когда сюда придут красние войска”. [С]елянин відповідає: “Займуть ліс”. Він дальше говорить: “А куда они пойдуть в лес, когда в лесі ми”. Тут ясно, що йому селянин не відкаже, що любов українських мас до УПА є природня, але населення дивиться на нас як на фантазистів.
Із книги “Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО “Заграва”, “Турів”, “Богун” (серпень 1942 – грудень 1943 рр.).
