На дворі пригріло сонечко і настав той момент, коли кожен починає шукати свій камуфляж та наплічник. Хтось з ностальгією передивляється минулорічні фото та відео, згадуючи ті моменти, які назавжди залишаться в його серці. Тааак, Звитяга вже скоро!
Друзі, хочу з вами поділитися своєю історією, як я потрапила на Звитягу, до речі, зовсім випадково, але без якої вже не уявляю свого життя. Можливо хтось прочитає та й захоче поїхати. А якщо не захочете, то напишіть мені, я вас переконаю:)
Отже, ця історія розпочалась у далекому 2012 році. Як я вже писала, потрапила на Звитягу випадково та й випадково дізналася. Але то таке, головне, що я вже їхала, не знаючи куди та з ким, але їхала.
Потрапивши на місце збору – побачила багато людей в камуфляжі, які в мене чомусь викликали паніку, хоча вони просто стояли невеликими групками та про щось там говорили, але чомусь стало тривожно. Отак з краєчку присівши на свій набитий наплічник я задумалась, про що саме тоді думала точно сказати не можу, але напевно про те – якого біса я сюди припхалася Через деякий час мої оці такі серйозні думки перебив голос, після якого всі замовкли. То була РВС (Рада вищих спостерігачів). Вони нам нагадали куди ми приїхали, сказали, що кому не подобається, той може їхати додому. Охочих, на щастя, не знайшлося.
Не буду вам розповідати про те, що коли я вперше їхала, то набрала багато речей, які мені так і не знадобилися, наприклад купу косметики (запам’ятайте, що шампунь, гель для душу та декілька видів крему вам там не пригодяться). Не буду розповідати про відтискання та стояння на кулаках, бо то така річ, яку не можливо передати словами… це потрібно відчути вашими «ніжними» ручками. Не буду розповідати про кусючих звірюк, які не давала нам спокою у 2013 році ( хто був, той зрозуміє).
Я розповім про той момент, який завжди залишається в голові кожного, хто був на Звитязі, звісно ж це перший бій!
Потрапивши на місце таборування, яке було дуже гарним, з однієї сторони – струмочок, з іншої – галявинка, сонечко…«ляпота» ми трошки відпочили та почали знайомитися. Але вже було цікаво, що ж буде далі. І тут почалася маленька така лекція по техніці безпеки. Розказали, що таке бій і як себе поводити. Попередили, що ніяких ударів, тільки боротьба. Мене це дуже потішило, але не надовго.
Почалося все з тренувальних боїв. От саме тоді я в черговий раз засумнівалася в адекватності тих людей, а головне у своїй адекватності, бу-га-га Спостерігаючи як кремезні хлопці борються між собою в бажанні зірвати пов’язку суперника в мене в голові крутилась думка: «як звідти звалити і де ж була моя голова, коли я вирішила туди поїхати». Але поки я оце стояла в сторонці з жахом спостерігаючи, що там відбувається, то відчула легенький поштовх в плече. І тут зрозуміла, настала і моя черга випробувати себе. Напевно в той момент у моїх очах було стільки страху, але я розуміла, що саме зараз відступити назад і поїхати додому не вийде.
Поставили проти нас двох здорованів і сказали забрати їхні пов’язки. Сказали – значить треба виконати! Чесно скажу, не пам’ятаю як я там боролась, що робила, але пов’язка опинилась в мене в руках. Потім почались різні приємності: вечеря, чайок, згущик, ватра знайомств. Втомлені та щасливі ми лягли спати навколо ватри під розкішним зоряним небом.
Але, на жаль, довго поспати нам не вдалося. Команда супротивника приперлась о 6 годині ранку, напевно, на сніданок, але поснідати разом так і не вдалося, проте відбувся бій, мій перший бій!
Швидко прибігши до переправи, яка була єдиним сухим переходом на інший берег, ми побачили їх – «ворогів», які хотіли нашої «смерті». Сотенні щось там довго перекрикувались, а ми стояли і не знали як розгортатимуться події далі. Але ось хтось перший напав і тут почалось…
Тут я могла б написати, як героїчно кинулась в перед захищати своїх побратимів, але напишу правду. Після початку бою в мене зник дар мови та здатність рухатись, як телепень, десь хвилину просто стояла і нічого не робила. Лише потім я почала щось там рухатись і за мить опинилась в болоті. Бій тривав десь 15 хвилин і я протрималась більшу половину. І з того переляку навіть зірвала в когось пов’язку. Початок був хороший…
Після того ще були бої, в які ми вже йшли впевнено та згуртовано. Адже кожен бій ти пропускаєш крізь себе та робиш все можливе, щоб перемогти.
2012 рік це був лише початок. Я пообіцяла собі, що повернуся туди і дотримала свою обіцянку. Це вже стала ніби така традиція.
І вкотре розповідаючи друзям про теренівку, я казала, що всі, хто туди їде, не шкодують про це. Потім вирішила все-таки не брати на себе таку відповідальність і не казати за всіх, а запитати їхню думку.
Питання звучало так: Що означає для тебе «Звитяга»? Дивіться що з цього вийшло:
Це незабутньо, це теми для снів)) – друг Юхим
Класнi вiдчутя! Та здається, Оооо, нащо воно, а коли там ти знайомишся з прємними людьми та ще й плiч-о-плiч стикаєшся з ворожою сотнею, ти вже загартовуєшся дiяти злагоджено. Це дуже класно, хочу ще! Я запрошую всiх, хто ще не випробував таких вiдчуттiв! – друг Роланд
Для мене Звитяга – це не просто гра…Це дух братерства, який заряджає енергією і веде до нових звершень! – друг Яр
Звитяга – це ковток свіжого повітря серед пучини життєвого негативу! – друг Апостол
Класний махач і гарно проведений час, – друг Грек
Заитяга для мене – це 4 дні в лісі з морем цікавих знайомств, а також незабутніх вражень, які з нетерпінням чекаєш знову і знову кожного року! – друг Гуманний
Що для мене Звитяга? Це те, що я чекаю цілий рік, відміняю будь-які плани заради неї та приїду з будь-якого куточка України аби вкотре побувати там!!! – подруга Мерва
Звитяга – це кілька днів, на які чекаєш весь наступний рік. Це гра, яка заряджена настільки великим позитивом, що із нього можна генерувати електрику! – друг Сірник
Неймовірна пригода: від запеклих боїв до ночей під зоряним небом, – друг
Шрам
«Звитяга» – це гра, де відчуваєш себе вояком у мирному середовищі, де кожен твій друг, навіть якщо колір його пов’язки не співпадає з твоїм, де можна випробувати себе і з кожним разом прагнути більшого, ставати сильнішим як фізично так і розумово. Після таких моментів задумуєшся про щось більше, ніж банальне проживання своїх днів. І саме після подібних змагань, ігор народжуються справжні патріоти і націоналісти України, які і в реальному житті зможуть бути тобі братом, який подасть руку допомог, – друг Крик
Для мене Звитяга – це побратими, драйв, слава і комарі, – друг Довбуш
Цікава і весела гра та гарна компанія друзів, – друг Воїн
Звитяга – це коли ти починаєш цінувати в дома своє ліжко, кожну краплини води і все решту комфортне, – друг Патріот
Звитяга – це значно більше, ніж просто змагання. Це тренування сили духу та спроба довести собі самому, що ти – не сцикло і можеш хоч на пару днів хоч наближено впоратися з тим, із чим вояки УПА, ризикуючи власним життям і часто без жодної надії, стикалися щодня і щоночі! – подруга хМаринка
Звитяга, як невеличкий окремий світ, де ми стаємо однією сім’єю, тут зустрічаєш багато позитивних і споріднених по духу людей, які згодом стають друзями, – подруга Панда
Звитяга – це надзвичайна подія, яка заряджає позитивною енергією на наступні 362 дні, – друг Чорний
Звитяга – це як маленьке життя, якого чекаєш цілий рік, це нові круті знайомства і просто драйв 🙂 Короче Звитяге – це одна з найкращих подій за цілий рік!,– друг Конопля
Для мене Звитяга – це паралельна реальність, ворота в яку відкриваються в перші вихідні травня. Це, як весілля, бо з’їжджаються люди, які вже є сім’єю/родиною, звідусіль, – подруга Муха
Звитяга – це трансформація, для мене, в людину сильнішу, як морально, так і фізично. Анонімно
Звитяга – місце зустрічі старих та нових друзів, можливість поржать та повеселитися. Анонімно.
Звитяга – це просто вибух емоцій і нових відчуттів, – друг Калач
Звитяга – відчуття істинного напряму поступу мого покоління і усвідомлення його таким, яке воно є насправді: сильним, розумним, чистим, справжнім. Після гри Звитяга не завершується, вона лишається потужною мотивацією бути гідним представником тієї нації, яка тече в моїх жилах, – подруга Вишня
Звитяга – це гарна нагода перевірити себе, позбутися залежності від благ цивілізації, бо перешкоди існують тільки у нас в голові, і, долаючи їх, з’являється впевненість, що тобі все під силу 🙂 – подруга Чорниця
Звитяга – це як свято, як Великдень, на яке збираються всі члени величезної родини: і поважні старички, і активні молоді, і новенькі, які ще не здогадуються, але точно стануть частиною цього щасливого сімейства,- подруга Вишиванка
Звитяга – для мене це перш за все атмосфера, рідні серцю люди і комарі, звісно) Я ніколи не їздила на Звитягу заради того, щоб поборотися, завжди намагалась уникати боїв, хоча це практично неможливо, бо я не боєць. Мало того, я ще й дисципліну порушувала – дуже-дуже поганий боєць)) Звитяга – для мене – це можливість побути разом з людьми, яких я люблю, які з’їхались зі всієї країни.
P.S. “старші “колєгі” пам’ятають історію про те, як я не вилізла з намету, коли почався бій) не робіть так, як я – будьте чемними і слухайтесь своїх ройових-чотових-сотенних)”, – подруга Зю
Звитяга:
1. Пропонує номера люкс – це коли ти приходиш з ночі в чиюсь 4 місну палатку, а там крім тебе ще 9 людей ночує)
2. Бої на суші, на воді, під водою), у грязюці котру ми потім змивали з себе, дружньо купаючись у крижаному озері під пісню “О Палмолів …”
3. Чоткі дівки Звіробоя)дівки викрикуючи слова “Мараторій” і , лол , “Т ранжир”) глушать краще чим пітарди від Лучника, – друг Монах
Звитяга – це, коли кидаєш усі справи на 4 дні і їдеш в ліс. Навіть, коли в тебе абсолютно немає часу,– друг Пегас
Звитяга – це можливість відірватись від міської метушні та поринути в обійми природи, та не простим туристом, а спправжнім прартизаном. Звитяга дає екстрім, можливість відчути та цінувати такі речі, як побратимство, командний дух та бажання перемогти. У Звитязі я брала участь як спостерігач два рази. Моїми завданнями було слідкувати за дотриманням правил гри, чіпляти повязки та рахувати бали команд та ін. Багатьом запамяталась, як суворий спостерігач. Звісно, в мене все по правилах, адже дотримання правил це запорука чесної та цікавої гри, гри в якій перемога цінується, адже здобута не хитрістю, а завдяки зусиллям та наполегливості,– подруга Слов’янка
Звитяга – наче нове життя. Це шанс навчитись чомусь новому. Познайомитись з новими людьми. Це незвична атмосфера. На Звитязі я відчув, що дійсно в світі немає нічого неможливого. І тільки ти вирішуєш, що буде далі. Це новий світ в якому є шанс проявити себе, та ще раз перевірити на що, ти здатен і чого ти вартий… – друг Крікет
Звитяга – для мене маленька традиція, яку я з радістю зберігаю. Я була на різних таборах, але Звитяга – найпозитивніший вишкільний захід. Це не тільки змагання, це дух побратимства, який спільними зусилями, і з спільною метою ідуть до перемоги. Звитяга дає зрозуміти, що спільна боротьба за перемогу об’єднує і творить націю, яка потрібна для створеня сильної та могутьньої України,– подруга Шпилька
Звитяга, насамперед, це витримка і сила духу для мене, навчання і стимул…- друг Герб
Звитяга – це лише початок. Крім неї є ще безліч класних таборів. Але як «пощастить», то мабуть вже ніколи ти не незабудеш – отих клятих комарів , – друг Серпень
Звитяга – це вишкіл, у якому візьмуть участь майбутні герої, ті, які стануть на передову, захищати Україну, – подруга Юся
Відповідальність за кожного з людей сотні, намагання лишити найкращі враження про гру, – друг Лучник
Звитяга – це життя! – друг Звіробій
Від себе ж хочеться сказати, що Звитяга – це та сама необхідна подія, яка робить вагомий внесок розвиток української молоді. Звісно ж, ви там не навчитеся якихось супервійськових штук, які зараз такі важливі, але з впевненістю можу сказати, що навчитеся цінувати те, що маєте і зміните свої погляди на життя. Адже там, десь серед славетних волинських лісів, у вас буде маса часу , щоб обдумати своє життя і зробити правильні висновки. Крім того, це чудова нагода перевірити себе, адже не кожен зможе пересилити свій страх, та поїхати не відомо куди.
Отже, якщо ти все-таки сумніваєшся чи варто їхати, то краще зроби це!
Адже в старості ти будеш більше жаліти про те, що не зробив! В мене все
Дякую за увагу!
(с) подруга Русалка
