Безмежно вдячний усім звитяжцям за гру, можливо вона була не настільки активна за кількістю боїв, як минулого року, проте дух побратимства її не покинув! І доки так буде, гра буде якісна і хороша для усіх її учасників.
Починаючи з самого початку – було дуже приємно їхати і заводити людей повстанськими піснями, найкращими співунами були березнівські хлопці,також Вишиванка і Юся. Молодці! Так тримати! До речі, по завершенню гри мої стрільці теж виспівували неначе солов’ї.
Я дуже радий, що до мене в сотню потрапили всі ті, кого хотів бачити! Я знав, що з моїми перевіреними побратимами і поразка буде солодкою.
Хотів би виділити свій провід – Пегас,Зая,Змія,Спецназ ,Боровик,Пісня…. Як сказав друг Пегас, у нас сформувалася хороша керівна ланка, за 3 роки “війни” усі почали розуміти один одного з півслова. Більше того, ви мене не залишили, не пішли до «батька Махна», довірились! Дякую вам друзі,без вас перемога була б не така солодка, а в більшості її могло б і не бути. Окремо хотів би виділити друга Стрільця. Минулого року він був кращим таборовиком, цього – кращим чотовим. Не кажучи в образу іншим, але саме він цього року був невід’ємним бійцем моєї сотні.
Основним завданням кожного року на Звитязі – це ні вдале розташування сотні на терені, ні її фізична сила і навіть не провізія та погодні умови, а головне – бойовий настрій в команді і неважливо в якій вона кількості.
Отож, основним завдання було підняти бойовий дух всієї сотні і нам це вдалося! Хороша нічна ватра, добре скоординовані дії проводу і довіра всіх стрільців. Саме вони незважаючи на постійні крики провідників, неможливі на перший погляд завдання, а потім і покарання, зрозуміли, що від них хотіли. Результат був в кожного на обличчі в кінці гри!
Щороку намагаюся виховати своїх наступників. Дивлячись на них, відразу ностальгія і приємна посмішка на обличчі -ЛІЦЕЇСТИ! Адже якби не ліцей, не був би я знайомий зі Звитягою. Саме в 2007 році мене забрали і згадуючи той запал вже в 2009 , ну просто неміг не привести своїх друзів з ВНЗ, з Чернігова! Цьогорічні хлопаки з літерами «Л» були гідні того навчального закладу. Саме один з ліцеїстів приніс бойовий стяг в табір після затятого бою , саме вони бігали з ворожими пов’язками в зубах і просто рвали – молодці!
Окремо здивували дівчата! Знову запал в очах, крики на ворогів. Пісня, Змія, Шпилька, Вишиванка, Помідор, Муха, Юся, та всі інші – просто супер! Дякую вам.
Також окремо хотів би виділити своїх односельчан: маленькі, бойовиті, 13-15 років , дрібні як горох, але бились наче досвідчені вояки.
Та і розвідники – Сірник, Волиняка, Швендя, Іван Тутейко та всі інші, добре зробили свою справу, хоча і довго не могли знайти ворожий табір…
Мої побратими з Чернігова ось уже 5 раз підряд мені довіряють та їдуть за 650 км “чорт зна куди”, бо Звіробій каже, що там класно. Браво! І в боях показали себе, не підвели!
Махновці, і вам дякую за активізацію гри, і повний деструктив, і за те, що поламали всі наші плани також:) Новизна радує!
Ну і як же без «ворогів »…вам також вдячний за гру, гідні суперники – чудова гра!
По ходу гри, усі три великих бої були виграні нами ,через послух, згуртованість , ну і звичайно через те що ми Перці!
І ще раз усім дякую за гру. З великим нетерпінням чекаю наступну теренівку. Попереду ночі, під час яких буде снитися Звитяга, море спогадів та сум за побратимами! Хочу знову побачити Вас усіх і знову не підвести Вас!
До нових зустрічей, до нових Звитяг!
Слава Україні!
Сотенний Звіробій!
